г. Одесса, ул. Семинарская, 26/28, кв. 21 (напротив Fontan Sky center)

телефоны конторы: (0482) 33-55-28 (29)

Петровская Наталья Владимировна, мобильный телефон: 063-425-77-70, e-mail: pnpetrovska2@gmail.com

Петровский Владимир Миронович, мобильный телефон: 050-316-77-70, e-mail: notariuspvm@gmail.com

Viber: 063-755-49-44   skype — pnpetrovska   facebook: @not.od.ua

время работы: пн-пт — 09:00 — 18:00    сб — 10:00 — 17:00    вс — 11:00 — 15:00

Прозора лiнiя - Free line

“Кто долго раздумывает, не всегда находит лучшее решение” Й. Гёте

Посвідчення заповіту

Нотаріуси  посвідчують  заповіти  дієздатних громадян, складені відповідно до  вимог  законодавства  України і особисто подані ними нотаріусу , а також забезпечують державну  реєстрацію  заповітів у Спадковому    реєстрі.

Посвідчення  заповіту  через  представника,  а  також  одного
заповіту від імені кількох осіб не допускається.

При  посвідченні  заповіту  від  заповідача  не   вимагається
подання  доказів,  які  підтверджують  його  право  на  майно,  що
заповідається.

У заповіті зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача. Заповіт особисто підписує заповідач.

Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою.

Фізична особа, на користь якої заповідається майно, не вправі підписувати заповіт за заповідача.

Нотаріус при посвідченні заповіту зобов’язаний роз’яснити заповідачу зміст статті 1241 Цивільного кодексу України про право на обов’язкову частку у спадщині та зміст статті 1307 Цивільного кодексу України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору.

На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках.

Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю.

Свідками не можуть бути: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність.

Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартира або інше рухоме чи нерухоме майно, зобов’язання надати іншій особі право користування цим майном або певною його частиною.

Заповідач може обумовити виникнення права на спадщину в особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов’язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).

Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.

До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети тощо).